Yuliya Makliuk Yuliya Makliuk, August 4, 2015

Переглядаю фото від Gavran Boris з подорожі Норвегією і захоплює подих від стрімких схилів гір, голубих льодовиків, водоспадів і квітучих полів..
Краса!
Але пригадую нотку смутку, який переслідував мене протягом мандрівки. Зазвичай це ставалося при розмові з місцевими у селах. Всі вони говорили ‪#‎ПроКлімат‬, про таненях льодовиків. Прості жителі, хоч і заможньої країни, змушені говорити про це. Це те, що їх бентежить. Те, що відбувається у них на очах і це те, що вони не можуть зупинити. Хоч і важко думати про далекі проблеми ніби інших людей, тут дома, але проймаючись настроєм норвезьких краєвидів розумію, що те прекрасне і величне, в одночас вразливе і зникаюче. Хочеться обегти і хоч якось передати наступним поколінням.
Отож, бажаю здорового глузду всім тим, хто причетний до прийняття рішень при формуванні Кліматичної угоди, що відбудеться у грудні цього року в Парижі. А нам всім – рішучості у боротьбі за збереження життя на Землі. Оригінал поста.


Голосовать за лучший блог-пост!

Подпишитесь на новости

Узнавайте о новых практических проектах "Мастерской климата", знакомьтесь с интересными людьми, стройте климатическое движение вместе с нами.

Facebook

VKontakte